Вчора я саме з цього атракціону й гепнулася. Та так, смачно гепнулася. Вже
й не пам’ятаю, як це відбулося конкретно, але головою об землю приклалася
добренько й нога болить. Тепер хоч досвід польотів є.
Мені завжди було цікаво, що ж такого бачить людина, яка зустрічається
головою з асфальтом. Особисто я не побачила нічого. Взагалі. Якесь біле
простирадло перед очима і ніяких тобі кадриків з власного минулого. Всі про то
брешуть. Наразі голова болить, нога болить, ще й шию ледь не звернула собі,
хе-хе. Ну то таке. До свадьби, як то кажуть, заживе.