Повз мене пропливають коти

Ну як пропливають: злякано застигають, зустрічаючись зі мною поглядом, стоять з кілька секунд загіпнотизовані (і коти і я), а потім біжать так, ніби за ними стадо собак женеться. Чи бігають собаки стадами? Хм. Може і бігають, тільки на очі не потрапляють. А от котів у нас багато. І за останні півгодини мого читання на порозі, повз мене так пропливло десь більше чотирьох. 

Передосінні мимрення

Більше місяця не писала сюди, за що мені робиться надзвичайно встидно. Скоро почнеться трудовий(навчальний?) рік і я візьму себе в лапи, щоб писати сюди більш-менш регулярно. Обіцяю. 

А поки що маю за мету відзвітувати за своє літо, здобутки та втрати. прочитане та прослухане, побачене і незабуте. Взагалі в мене зараз якийсь творчій, а може і не дуже творчій, але сто відсотків ступор. Я все чекаю прориву якогось, бо реально вже остогидло відчувати себе пліснявою (зелеееною такою, хехе). Ніби головою стукалася, а прориву і просвітлення все немає. Треба ще почекати, до вересня. А як не з'явиться, то вже сама арбайтен.