понедельник, 20 октября 2014 г.

Він повернувся з пекла

Ні, це не я запізнююся. Це він завжди приходить набагато раніше. І поки я чимчикую калюжами до кав’ярні, маю змогу роздивитися його спину. Чоловікові, мабуть, було добре, а може, йому біло й зле – важко сказати, як почувається людина, яку бачиш у вікні кав’ярні. Бачиш її спину. Спини – індивідуальні, обличчя можна змінити, але спини ти не зміниш. 

суббота, 18 октября 2014 г.

Про культуру і халтуру


Кожен з нас хоч раз бував по театрах різних. Споглядав там на артистів, що на сцені скачуть. Тямкував про зміст спектаклю, чи сидів в буфеті. Або спав на свому місці чи читав газету.
Ось одного разу, ми із класом завітали до театру.

понедельник, 6 октября 2014 г.

Я – Європеєць!


«Художником бути небезпечно, політиком бути небезпечно, але мріяти про краще майбутнє, краще життя просто необхідно»
Ян Фабр

 Епіграфом до моєї роботи є слова відомого на весь світ скульптора та художника Яна Фабра. Його робота «Чоловік що вимірює хмари» закликає до розуміння та здатності прислухатися до інших. Бронзовий чолов’яга небезпечно балансує на бібліотечних сходах, прикладаючи лінійку просто до неба. Ця робота є символом десятого з’їзду глав держав на щорічну конференцію у Ялті.

пятница, 3 октября 2014 г.

Якщо б я була президентом


Напевно, кожна людина, будучи малою дитиною мріяла, як стане президентом. Як в її руках зосередиться уся влада та вплив, як опиниться у великому кабінеті, а в руках її буде ціла держава.
 Зараз мені сімнадцять років, але я теж полюбляю мріяти. Та мріяти треба так, щоб фантазії, народжені в твоїй голові, колись таки стали реальністю.
Тож поринаючи у думки з головою я опиняюся в центрі Києва, на вулиці Банковій, у великому кабінеті, лунає телефонний дзвінок і я віддаю своє перше розпорядження.