Мова - обличча народу

У світі панує думка: "Ми є те, що ми ємо". Я хочу трохи перефразувати цей вислів: "Ми є те, що і як ми говоримо".

Мова завжди була і є душею будь-якого народу. Ця душа всотала в себе крізь покоління усі багатства нашої країни (пісні, казки, історичні легенди). Плине час, традиції зазнають змін, міняється життєвий устрій, але мова залишається фундаментом всього.

З поширенням засобів масової інформації наша мова стала не просто засобом комунікації. Вона є обличчям народу. Це обличчя повинні впізнавати у світі, його мають запам'ятати.

Кожен конгресмен, наприклад, Великої Британії, або будь-якої іншомовної країни повинен досконало володіти своєю мовою. Він - представник країни. Мова- представник цілого народу. Від нашого вміння володіти мовою залежить наше подальше існування у сучасному світі. 

Чи так само ви піклуєтеся про мову, як про своє обличчя? Принадні панянки витрачають дуже велику кількість часу, щоб, як кажуть, "навєсті марафєт".

Мова не потребує товщі штукатурки. Вона повинна бути свіжою, рум'яною та природньою. Як дівчата та жіночки зволожують свою шкіру кремами та маслами, ми повинні живити свою мову вишуканими словами. 

Не ходіть до салонів краси. Ходіть до бібліотек.