Повз мене пропливають коти

Ну як пропливають: злякано застигають, зустрічаючись зі мною поглядом, стоять з кілька секунд загіпнотизовані (і коти і я), а потім біжать так, ніби за ними стадо собак женеться. Чи бігають собаки стадами? Хм. Може і бігають, тільки на очі не потрапляють. А от котів у нас багато. І за останні півгодини мого читання на порозі, повз мене так пропливло десь більше чотирьох. 

Передосінні мимрення

Більше місяця не писала сюди, за що мені робиться надзвичайно встидно. Скоро почнеться трудовий(навчальний?) рік і я візьму себе в лапи, щоб писати сюди більш-менш регулярно. Обіцяю. 

А поки що маю за мету відзвітувати за своє літо, здобутки та втрати. прочитане та прослухане, побачене і незабуте. Взагалі в мене зараз якийсь творчій, а може і не дуже творчій, але сто відсотків ступор. Я все чекаю прориву якогось, бо реально вже остогидло відчувати себе пліснявою (зелеееною такою, хехе). Ніби головою стукалася, а прориву і просвітлення все немає. Треба ще почекати, до вересня. А як не з'явиться, то вже сама арбайтен.

Зелені акварелі

Поле. Соковитий, повний різних відтінків зеленого градієнт стікає пружними стеблами трав.

У цю пору зелений стає основним кольором. Він заповнює собою усі недоліки, усі прогалини цього світу, наділяючи їх фарбами життя. Зелений – це життя. Хто сказав, що це простий колір? Хто сказав, що зелений однаковий? Хто повірив у цю маячню?

Атракціон: Гойдалки життя

Вчора я саме з цього атракціону й гепнулася. Та так, смачно гепнулася. Вже й не пам’ятаю, як це відбулося конкретно, але головою об землю приклалася добренько й нога болить. Тепер хоч досвід польотів є.

Мені завжди було цікаво, що ж такого бачить людина, яка зустрічається головою з асфальтом. Особисто я не побачила нічого. Взагалі. Якесь біле простирадло перед очима і ніяких тобі кадриків з власного минулого. Всі про то брешуть. Наразі голова болить, нога болить, ще й шию ледь не звернула собі, хе-хе. Ну то таке. До свадьби, як то кажуть, заживе.

Істина в повітрi

Чи бувають сомельє повітря? Якщо ні, то я буду першою. Може це й звучить дурнувато, але сенсу від того не меншає. Замість витонченого бокалу – легені, замість напою – п’янке повітря травня з легкими домішками перестиглого квітня.

Якою повинна бути політична еліта у демократичній країні?

Не знаю як у вас, але в мене особисто слово «еліта» викликає дивний мікс почуттів: від сміху – до зневаги. Це якщо окреслити коло питань дуже широко.

Розглядаючи це поняття на якійсь окремій групці людей, стає зрозуміло, що емоційний спектр треба звужувати.

Триптих «Коротко про болюче»

Він повернувся звідти, де не ступала нога жодного медійника. Він бачив те, чого не показують на блакитних екранах. Він проводжав десятки своїх названих братів в обійми землі, а сам втратив частину себе.

Коли весна стає до керма, хочеться літати. Він хоче летіти разом з усіма, але замість одного крила – вилиця.